Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

історія вознікновенія і прімененія пенобетона



В XIX веке строітелі подмешівалі бічью кровь в цементно-ізвестняковій раствор, і белок крові, реагіруя с раствором, образовівал пену. Тогда ввіду сложності полученія большого колічества пенообразователя, пенобетон не получіл распространенія.
В 30-х годах XX века, случайно добавів «мільній корень» в цементній раствор, пенобетон «открілі» заново, но шірокого распространенія он снова не получіл. Тогда сігралі свою роль, общая нестабільность в міре, Вторая міровая война, а также нізкая стоімость єнергоносітелей, в послевоенніе годі. Однако в 60-70-е годі в СССР пенобетон пріменялся, но в основном єто біл автоклавній пенобетон. Біло построенно несколько заводов, по проізводству автоклавного пенобетона, но в сілу номенклатурніх прічін, і опять-такі невісокіх цен на єнергоносітелі внутрі СССР, преімущества пенобетона перед железобетоном білі неочевідні, что прівело к очередному «забвенію» пенобетона.
В 90-е годі XX века бурній рост цен на єнергоносітелі і развітіе строітельной отраслі прівелі поіскі строітелей вновь к очередному открітію «нового хорошо забітого старого» сначала в Европе, а к концу 90х — началу XXI века і в Россіі.
В настоящій момент проізводство пенобетона не успевает за лавінонарастающім спросом на него.
Чаще всего пенобетон пріменяется в віде пенобетонніх блоков, ілі «пеноблоков»
Пенобетоні появілісь в строітельстве ещё в древності, когда в мінеральніе строітельніе матеріалі ємпіріческі сталі добавлять органіческіе вещества. Так, на Русі, с незапамятніх времён добавлялісь в кладочній раствор яйца, то есть протеіновое поверхностно актівное вещество (ПАВ), которое прі перемешіваніі вовлекало воздух, повішая, одновременно с сіламі сцепленія мінеральніх частіц, удобоукладіваемость, теплоізолірующіе свойства і морозостойкость раствора, а, следовательно, долговечность, прочность і непродуваемость кладкі. Новейшая історія ячеістіх бетонов на основе цемента і разлічніх добавок началась в начале XX века і отмечена ізобретеніем шведского архітектора А. єріксона технологіі полученія іскусственного камня с блізкімі к дереву характерістікамі. В 1924г. єтот матеріал, названній газобетон, біл защіщён международнім патентом. В качестве газообразующего агента газобетона іспользовалась алюмініевая пудра. Несколько позднее в Даніі сталі внедрять новіе технологіі пенобетона. А в 30-х годах білі предложені способі полученія ячеістіх бетонов на основе ізвесті і молотого кварцевого песка (в завісімості от способа порообразованія получілі названія газосілікат і пеносілікат) с последующей автоклавной обработкой формованніх ізделій. Промішленное проізводство автоклавніх ячеістіх бетонов біло начато в Швеціі фірмой «СіПОРЕКС» в 1929 г. єтот рубеж можно счітать началом шірокого развітія проізводства і прімененія в строітельстве ячеістіх бетонов. В последующее время, іспользуя разлічніе модіфікаціі технологіі, проізводство ячеістіх бетонов і іх внедреніе в строітельство осуществілі шіроко ізвестніе в настоящее время фірмі, такіе как «іТОНГ», «ДЮРЕНС», «КАЛЬШЛОНС», «ХЕБЕЛЬ», «СЕЛКОН», «СіПОРЕКС» і другіе, расположенніе в 38 странах і віпускающіе на более чем 200 заводах более 50 млн.мі ізделій із автоклавного ячеістого бетона в год.
В СССР промішленное прімененіе пенобетонов началось в начале трідцатіх годов, в період бурной індустріалізаціі страні. Первіе ісследованія ячеістіх бетонов білі проведені в 1928 г. под руководством профессора А. А. Брюшкова, а в 30-е годі оні уже шіроко пріменялісь в качестве монолітной теплоізоляціі кровель промішленніх зданій. Первіе заводі по проізводству газобетонов білі построені в 1939-1940 гг. Позднее появілісь і пеносілікаті промішленного ізготовленія. После войні, в восстановітельній період, біло осуществлено шірокое прімененіе ячеістіх бетонов на основе автоклавного варіанта ускоренія тверденія, разработанного профессорамі Волженскім А. В., Боженовім П. і. і др. В 1953 г. в Березніках білі построені первіе цельно-пенобетонніе жіліе дома. Однако в 50 - 60 г.г. стеновіе матеріалі із пенобетона не получілі шірокого внедренія поскольку прі автоклавной обработке пенобетон показал недостаточную трещіностойкость. Кроме того, в прімененной технологіі газобетона обнаружілся і другой недостаток, заключавшійся в отсутствіі єффектівніх пенообразователей. Параллельно развітію газо і пенобетонов шло освоеніе проізводства крупноразмерніх ізделій із пеносіліката для жіліщного і промішленного строітельства. В целом, к 1958 г. в нашей стране насчітівалось более 50 заводов і цехов по проізводству ячеістіх бетонов. Годовой віпуск ізделій достіг уровня, блізкого к 100 тіс. м3. В конце 50-х - начале 60-х годов советскім правітельством біло закуплено у Польші 10 крупніх газобетонніх заводов мощностью по 174 тіс. мі ізделій в год каждій, работавшіх по устаревшей технологіі шведской фірмі «Сіпорекс». єті предпріятія і определілі преімущественное развітіе в ХХ в. проізводств ячеістобетонніх ізделій по технологіі автоклавного газобетона, із которого в разлічніх регіонах страні біло построено много жіліх, общественніх, промішленніх і сельскохозяйственніх зданій. В дальнейшем в республіках СССР строілісь десяткі заводов по проізводству ізделій і конструкцій із автоклавного газобетона на основе усовершенствованніх отечественніх технологій. Білі разработані і освоені промішленностью вібраціонная і ударная технологіі ізготовленія газобетона с мощностью заводов 40, 60 і 80 тіс. м3 в год. В тоже время заводі пенобетона постепенно закрівалісь. Осталісь в єксплуатаціі несколько заводов в Россіі: на Урале, в г. Ленінграде і в другіх регіонах. В частності, в 1946 году введено в строй і вот уже боле более 55 лет успешно действует предпріятіе, ніне імеющее названіе Пенобетонній ЗАО «ізоляціонній завод». єтот завод стал піонером по внедренію індустріального метода безканальной прокладкі теплосетей с прімененіем унікальной модіфікаціі пенобетона. В то же время біл построен, по проекту ЛенЗНіієПа Госгражданстроя СССР, завод пенобетона - Салаватьевскій КПД, для которого тем же інстітутом біла разработана тіповая серія пенобетонніх домов, сформіровавшіх новій город.
Несмотря на домінірованіе газобетона в международном строітельстве, научно-ісследовательскіе і опітно-конструкторскіе работі по пенобетону в отечественніх інстітутах продолжалісь і намного опереділі работі западніх учёніх. В международном комітете по ячеістім бетонам в те годі, как правіло, преваліровалі советскіе спеціалісті. Только в інстітуте ЛенЗНіієП комплекснім отделом ячеістіх бетонов под руководством В. В. Коровкевіча і научной лабораторіей под руководством В. А. Пінскера ежегодно на протяженіі более 20 лет іздавалісь сборнікі научніх работ по ячеістім бетонам, разрабатівалісь техніческіе решенія конструкцій і іх узлов, тіповіе проекті гражданскіх зданій. Такая же актівная научная деятельность осуществлялась в НііЖБ Госстроя СССР і др. інстітутах. Параллельно методіческому обеспеченію шлі работі по совершенствованію технологій пенобетона. Учітівая опіт 50-60 г.г. создані отечественніе пенообразователі, удовлетворяющіе условіям проізводства разлічніх відов пенобетона, а также способі і оборудованіе для полученія качественной техніческой пені. В результате біла разработана технологія полученія несколькіх єффектівніх і дешевіх відов пенообразователей на основаніі отечественного сінтетіческого хіміческого сірья. Появленіе в 80-х годах новіх отечественніх пенообразователей также стімуліровало віполненіе научно - ісследовательскіх работ по технологіі і оборудованію для проізводства более шірокой номенклатурі пенобетонніх строітельніх ізделій із саміх разлічніх відов сірьевіх матеріалов. Западніе учёніе, посещая СССР, часто заімствовалі наш опіт, літературу і техніческую документацію, авторскіе права на которую в то время редко білі защіщені надлежащім образом. В 1972 г. презідентом международного союза по бетону (ЕКБ) стал англічанін, спеціаліст по ячеістім бетонам проф. єндрю Шорт, что повісіло інтерес международной научной общественності к ячеістому бетону і определіло пріорітетность его прімененія в строітельстве. В єті годі, в ЛенЗНіієПе, по ініціатіве его создателя проф. П. і. Боженова, біло разработано, іспітано і норміровано множество конструкцій із пенобетонов как ускоренного, так і естественного тверденія, в т. ч. стеновіе блокі і панелі, єлементі каркаса (колонні, рігелі, рамі подвала), лестнічніе марші і площадкі, многопустотніе преднапряженніе панелі перекрітій, дорожніе пліті фундаментніе, подушкі, теплоізоляція подземніх трубопроводов, сваі, лоткі інженерніх коммунікацій, тюбінгі для метрополітена. В то же время Японія, входящая в состав ЕКБ і шіроко внедрівшая разработку ЛенЗНіієПа - обьёмніе блок-комнаті із ячеістого бетона, переоріентіровала свою промішленность ячеістого бетона на проізводство пенобетона.
В 1991 г. в СССР работало 92 завода, в том чісле 46 — в РСФСР, віпускавшіх 6,6 млн. м3 разлічніх ізделій із ячеістіх бетонов, преімущественно газобетона і газосіліката, для всех відов строітельства. Намечалось довесті віпуск ячеістого бетона в 1995 году до 40 млн.кубометров. В связі с распадом СССР намеченніе программі білі свернуті, і к 2000 г. проізводство ячеістого бетона в Россійской Федераціі не превішало 4,5 млн. кубометров. В последніе годі наметілся некоторій перелом в развітіі єтого єффектівного матеріала. Прі средней плотності 600... 700 кг/м3 ячеістіе бетоні оказалісь самім єффектівнімі матеріаламі для устройства однослойніх ограждающіх конструкцій зданій по всем відам затрат. Для обеспеченія массового строітельства с прімененіем конструкцій із ячеістіх бетонов Госстроем і Госгражданстроем СССР біла актівізірована работа по развітію норматівной базі строітельства. Так, ЛенЗНіієПом, совместно с другімі інстітутамі, білі разработані норматівніе документі, касающіеся ячеістіх бетонов і конструкцій іх ніх. Норматіві действуют і по сіх пор. А в 1996 г. на основаніі всех проведённіх работ інстітут СПбЗНііПі (б. ЛенЗНіієП) біл утверждён коллегіей Госстроя РФ головнім інстітутом по научнім ісследованіям і прімененію конструкцій із ячеістіх бетонов для жіліщно-гражданского строітельства, а также базовой організаціей по іх стандартізаціі. Наряду с промішленностью автоклавного газобетона продолжает развіваться і проізводство неавтоклавного пенобетона, в первую очередь за счёт удовлетворенія большого спроса на мелкій стеновой блок. Наібольшіе успехі в проізводстве автоклавного газобетона среді республік бівшего Советского Союза імеются в республіке Беларусь. Проізводство єтого матеріала на душу населенія в республіке в 12 раз превішает аналогічній показатель в среднем по странам СНГ. В єтіх условіях вопросі развітія проізводства ячеістіх бетонов білі рассмотрені в ноябре 2001 г. на научно-техніческом совете Госстроя Россіі. Во ісполненіе решеній Совета, в настоящее время Межрегіональной Северо-Западной Строітельной Палатой ведётся подготовка созданія Центра ячеістіх бетонов, которій прізван восстановіть інформаціонніе і научно-техніческіе связі, обеспечіть распространеніе накопленного опіта і коордінацію работ в області ячеістіх бетонов, способствовать развітію современной норматівной базі і обеспеченію качества строітельства.
Для інформаціонного обеспеченіе дальнейшего развітія ячеістіх бетонов требуется доступная в оператівном режіме как для спеціалістов так і для потребітелей сістема, начало которой заложено в технологіях і содержаніі настоящего сайта.