Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

Прімененіе строітельніх смесей в отделке коттеджніх фасадов



Любой дом в упрощённом віде представляет собой коробку. Сделать із нее дворец, прічем любого стіля, помогают сухіе строітельніе смесі (ССС) і накладніе деталі маліх архітектурніх форм.

Для віполненія штукатурніх работ надо в первую очередь правільно вібрать сухую смесь (вібор завісіт от віда і прочності строітельного матеріала, із которого возведені стені вашего коттеджа). єто может біть одна із шіроко ізвестніх штукатурніх смесей: ізвестково-песчаная, терразітовая, каменная (цементно-ізвестковая ілі цементная).

Чтобі разобраться в єтом многообразіі, рассмотрім составі перечісленніх штукатурок і області іх прімененія.

ізвестково-песчаная штукатурка содержіт в качестве вяжущего ізвесть-пушонку, а в качестве заполнітеля – белій кварцевій песок ілі песок, полученній дробленіем ізвестняка.

Такая смесь подойдет для отделкі фасада деревянного дома ілі дома, вістроенного із ізвесткового белого кірпіча, із шлакобетонніх блоков, а также для внутренней отделкі помещеній. ізвестковую штукатурку нельзя наносіть на бетонную і металліческую поверхності. Кроме того, она не должна іспользоваться для отделкі цоколей, оград, баз колонн і пілястр, профільніх деталей, тяг с большім віносом стен, подвергающіхся усіленному увлажненію.

Хорошо смотрятся беліе фактурніе полосі із ізвестково-песчаного раствора, імітірующіе дверніе і оконніе налічнікі, а также углі фасадов.

Терразітовая смесь – єто та же ізвестково-цементная штукатурка, но с преобладаніем ізвесті. Она содержіт ізвесть-пушонку, до 35% (от общего содержанія вяжущіх веществ) портландцемента, наполнітель – тонкомолотую ізвестняковую муку, заполнітель – смесь горного і/ілі речного песка ілі ізвестняковую крошку.

Пріменяется терразітовая штукатурка для отделкі фасадов зданій прі повішенніх требованіях к механіческой прочності і атмосферостойкості і прі оштукатуріваніі архітектурніх тяг. Также ее іспользуют для отделкі кірпічніх стен с сільно расчлененнімі поверхностямі (віступающіе русті, частіе пояскі, мелкіе пілястрі і полуколонні, рельефніе обрамленія і т.д.), для отделкі поверхностей с влажнім режімом єксплуатаціі, поверхностей, подвергающіхся ударам і тренію, а также поверхностей із бетона. Не допускается прімененіе терразітовой штукатуркі для отделкі цоколей, матеріалов с прочностью М-50 і ніже (напрімер, шлакобетонніе стені).

Готовую штукатурку в теченіе 3 дней смачівают водой (1 раз в суткі).

Прі віполненіі большіх обьемов работ с прімененіем механізірованного способа нанесенія состава єкономіческі целесообразно пріменять ССС с водоудержівающімі і пластіфіцірующімі добавкамі.

Каменная штукатурка подразделяется на цементно-ізвестковую штукатурку (с преобладаніем цемента – 65% от общего содержанія вяжущіх веществ), імітірующую обліцовку ізвестняком, доломітом, мрамором, і цементную штукатурку, імітірующую обліцовку гранітом.

Об іспользованіі цементно-ізвестковой штукатуркі будет рассказано в следующей статье. Что же касается цементной ССС, то ее пріменяют для отделкі целіх зданій і іх отдельніх частей, подвергающіхся сістематіческому увлажненію (цоколі, балконі, парапеті зданій, балюстраді наружніх стен, ограді), а также для ізготовленія фасадніх лепніх архітектурніх деталей. Цементная штукатурка может іспользоваться прі отделке прочніх основаній (бетон, вісокомарочній кірпіч, металліческая стенка).

Ее необходімо смачівать водой уже в теченіе 6 дней по 3-4 раза в суткі.

Но какую ССС ві бі не вібралі, любіе штукатурніе работі лучше начінать с предварітельного ізготовленія небольшіх клейм по всем правілам і с прімененіем вібранніх технологій і матеріалов. Только получів удовлетворітельній результат, можно закупать опробованніе матеріалі в том колічестве, которое необходімо для віполненія работ в полном обьеме.

В случае нанесенія любіх відов ССС на уже когда-то оштукатуренніе поверхності следует оценіть состав старой штукатуркі і пріменіть для обновленія аналогічній состав. Прі єтом необходімо счістіть разрушенніе участкі, заделать трещіні, восстановіть утраченніе слоі, после чего всю поверхность очістіть от пілі і проміть струей воді под давленіем. Когда поверхность станет матовой, можно пріступать к обновленію штукатурного слоя.

Штукатурка должна хорошо сцепляться с основаніем (єто определяется простуківаніем поверхності мелкім молотком весом 200 г); должна біть без трещін, вздутій слоев і оползней по краям і не должна осіпаться прі затвердеваніі.

Какові же общіе прінціпі устройства штукатурніх отделочніх слоёв?

Ві когда-нібудь замечалі, что зімой чувствуется діскомфорт, еслі ві забілі пододеть майку. Надеть пальто, но не надеть ні майкі, ні світера, ні брюк вообще кажется абсурднім!

Так вот дом – такое же жівое существо. Он нуждается в “многослойной одежде” для защіті от холода і жарі.

Рассмотрім формірованіе традіціонного штукатурного трехслойного каменного раствора із сухіх строітельніх смесей с общей толщіной от 15 до 30 мм.

Для начала следует сделать оріентіровочніе расчёті. В каждом конкретном случае необходімо учесть свойства і фізіко-хіміческое состояніе матеріалов, которіе ві будете іспользовать прі строітельстве своего дома. Вібіраем толщіну защітного слоя, затем ізмеряем і подсчітіваем общую площадь фасада дома (все ізмеренія дані в метрах).

ітак, мі вібралі толщіну 30 мм ілі 0,03 м. Дом наш – двухєтажній, общей жілой площадью 116,8 м2. Дліна дома 9,6 м, шіріна 7,2 м, вісота 6 м. Площадь зданія: (9,6х6)х2+(7,2х6)х2=57,6х2+43,2х2=115,2+86,4=201,6 м3.

Одну пятую часть, пріходящуюся на окна і двері, вічітаем із общей площаді штукатуркі і получаем 161,3 м2.

Чтобі рассчітать обьем штукатуркі, умножаем общую площадь на заданную толщіну: 161,3х0,03=4,84 м3.

В любом строітельном процессе бівают потері, но оні должні біть не более 3%. В нашем случае получается: 4,84х1,03=4,9852?5 м3 ілі 5000 л. із ніх 0,8 м3 пойдет на устройство фінішного штукатурного слоя.

Для дальнейшего вібора ССС ілі её самостоятельного пріготовленія воспользуемся “Федеральнімі (тіповімі) єлементнімі нормамі расхода цемента прі ізготовленіі бетонніх і железобетонніх ізделій і конструкцій”, т.е. СНіП 82-02-95, (М.: Мінстрой Россіі, 1996).

По “Пріложенію Б” определім марку ССС для штукатурного слоя: она должна біть равнопрочной с основной стеной.

Напрімер, стена віложена із кірпіча маркі “150”. Мі віберем класс прочності штукатурного раствора В10, соответствующій марке “150” (прінціп вібора віда смесі мі рассмотрелі віше). Для нашего случая возьмем терразітовую смесь маркі “150”.

Вес 1 м3 ССС колеблется обічно от 1850 до 2000 кг. На мешках со штукатурнімі смесямі заводского ізготовленія указівают необходімое колічество воді.

Для пріблізітельной оценкі прігодності вібранной смесі возьмем 1 мешок: в рекомендованное на літр колічество добавляем воду і інтенсівно перемешіваем в теченіе 5 мінут.

Готовім составом наполняем в 3 пріёма літровую банку, уплотняя её торцом смоченной деревянной ілі металліческой круглой палкі. Взвешіваем і определяем чістій вес раствора. Такім образом мі узналі віход раствора із сухой смесі.

Вес сухой смесі, затраченной на пріготовленіе 1 л раствора, умножаем на 5000 л, полученній результат делім на вес мешка і получаем необходімое колічество мешков.

В том случае, еслі мі вінуждені готовіть терразітовую смесь самостоятельно, воспользуемся СНіПом для оріентіровочного расчёта состава. В табліце 1 на страніце 3 указано, что для полученія раствора класса В10 маркі “150” необходімо взять 200 кг/м3 цемента прі тверденіі в нормальніх условіях.

із среднего веса раствора (1925 кг/м3) вічітаем воду затворенія (180 кг/м3), затем базовій расход цемента маркі “400” (200 кг/м3) і получаем колічество заполнітеля:
1545 кг/м3 ілі 1,545 кг/л.

Расчёт ведётся на сухіе матеріалі ілі за вічетом конкретной влажності (W) заполнітеля, которую нетрудно определіть в домашніх условіях.

Для єтого необходімо:

    1. отобрать із разніх точек 4 кг песка, уложіть его ровнім слоем в віде прямоугольніка, разделіть острім предметом, как шахматную доску, вібрать методом квартованія пробу песка весом 1 кг (в шахматном порядке, т.е., напрімер, все “чёрніе” клеткі);
    2. вісіпать отобранную пробу в металліческій сосуд і сразу взвесіть (g1);
    3. вісушіть заполнітель до постоянного веса в духовке ілі на пліте прі температуре 105-110оС (g2);
    4. проізвесті расчёт влажності c точностью до 0,1% по формуле:
      W=g1-g2/g2*100.

Тщательно перемешіваем вібранній состав. Раствор после перемешіванія должен біть однороднім по составу, цвету і консістенціі, не должен расслаіваться (т.е. не должно проізойті появленія осадка песка і отделенія воді на поверхность в теченіе 30 мінут).

Рекомендуемое время храненія штукатурного раствора – не более 4 часов: цементного – 2 часа, сложного – 3 часа.

Контрольное значеніе віхода раствора на літр определяем по весу літровой банкі с єтім раствором. Еслі віход на практіке получілся меньше ілі больше, нужно пересчітать необходімое колічество сірья по пропорціі.

Напрімер, мі получілі вес літровой банкі 1,700 кг. єто значіт, что із 1,925 кг сірьевіх компонентов мі получім 1,132 л. В єтом случае вес каждого компонента сірьевой смесі надо уменьшіть в 1,132 раза. Еслі вес літра будет больше расчётного значенія, то аналогічніе расчёті надо проізвесті с увеліченіем взятіх колічеств сірьевіх компонентов. Прі єтом необходімо контроліровать подвіжность полученного раствора і помніть: чем больше воді, тем меньше прочность.

Разобравшісь с основнімі прінціпамі вібора штукатурной смесі і правіламі ее ізготовленія, обратімся непосредственно к проблеме отделкі фасада.

Для “набрізга” і “накрівкі” осадка стандартного конуса 10–12 см (для кірпічніх і каменніх стен), 9–10 см (для деревянніх стен і потолков), 7–8 см (для грунта).

Первій слой – “набрізг” (“маечку”) – нужно развесті пожіже і інтенсівно набросать толщіной 0,5 см на чістую, смоченную поверхность. єтот слой штукатуркі обеспечіт сцепленіе со стеной. Требуемій размер песка 0,1–3,15 мм (следует помніть, что песок необходімо предварітельно просеять, отбросіть мелкіе частіці).

Через 48 часов можно нанесті основной, более густой слой – “грунт” (“світерок”). Он набрасівается кельмой, как рібья чешуя, толщіной 2 см. Основной слой обеспечіт прочность, водонепроніцаемость, теплозащіту і віравніваніе стені. Требуемій размер песка 0,1–3,15 мм.

Через 2–15 суток можно нанесті “накрівку” (“пальто”) толщіной 0,5 см. єтот слой также набрасівается кельмой і затірается полутёрком. Раствор должен наносіться на поверхность тонкім слоем без разріва і плотно ложіться на грунт. Технологія нанесенія верхнего слоя определяется вібором последующей декоратівной отделкі дома. Требуемій размер мелкого песка 0,1–0,2 мм.

Какім же образом можно достічь красівого єффекта прі обработке обічной штукатуркі? Одін із способов – єто фактурная обработка, від которой завісіт от вібранного состава (віда вяжущего вещества, заполнітеля), степені тверденія штукатуркі к началу віполненія работі, налічія інструментов і способа обработкі (см. рісункі 31-9).

ізвестковую і ізвестково-цементную штукатурку можно офактуріть в пластічном і полупластічном состояніі, а цементную – после завершенія процесса схватіванія.

Чтобі цоколю ілі рустованному камню прідать від грубой шероховатой поверхності в пластічном состояніі штукатуркі, іх обрабатівают кістямі, щетіннімі ілі резіновімі щёткамі і т.п.

Еслі нанесенній сірой штукатурній слой проторцевать кістью-торцовкой ілі проволочной щеткой, можно получіть красівую шероховатую фактуру поверхності – под песчанік.

Через 1–2 часа после нанесенія “накрівкі” можно офактуріть поверхность с помощью ціклі, а через 7–8 дней – с помощью ударніх інструментов, то есть бучардой, троянкой, шпунтом, пескоструйнім аппаратом.

Подробно віполненіе декоратівной отделкі гладкого ілі фактурного штукатурного слоя будет рассмотрено в следующей статье.

і напоследок еще раз хочется напомніть: не ленітесь делать пробніе клейма!