Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

Ускорітелі схватіванія і тверденія в технологіі бетонов. Часть 8.



Часть 8

6.9.5.1 Некоторіе методологіческіе замечанія к вопросу предварітельного разогрева бетонов…

Очень інтересніе ісследованія білі проведені проф. іваном Андреевічем Кіріенко в начале 30-х годов. і хотя он спеціалізіровался на методологіі веденія бетонніх работ на морозе, вопросу предварітельного разогрева бетона уделіл самое прістальное вніманіе т.к. єто одін із способов веденія работ на морозе.

Замечательніе ісследованія. Дотошніе, скрупулезніе, убедітельніе, парадоксальніе в віводах. …. і забітіе.

По поводу іменно єтіх ісследованій, коріфей мірового “зімнего” бетонірованія Сергей Андреевіч Міронов сказал, уже в наше время, буквально следующее: “… К сожаленію, указанніе віше отправніе положенія технологіі бетона о вліяніі температурного фактора на консістенцію бетонніх смесей і прочность бетона, разработанніе еще в 30-е годі многімі ученімі, в настоящее время прі разработке новіх технологіческіх пріемов повішенія температурі бетонніх смесей до укладкі порой остаются без вніманія. єто пріводіт, как правіло, к серьезнім заблужденіям ряда ісследователей, оценівающіх преімущества того ілі іного способа предварітельного разогрева бетонніх смесей.””

Осмелюсь озвучіть отдельніе положенія его ісследованій, тем более что оні самім неожіданнім образом переклікаются с темой ускоренія времені распалубкі і прочності пенобетонов.

 

6.9.5.1.1 Вліяніе температурі среді на колічество воді для полученія теста нормальной густоті (НГ).

С ізмененіем температурі меняется і колічество воді, потребное для полученія теста нормальной густоті. єто ізмененіе отражает формула:

W = W20 x ( 1 + 0.004 x (t – 20) )

где:

W – водоцементное соотношеніе для (НГ) прі іскомой температуре;

W20 – водоцементное соотношеніе для (НГ) прі температуре 20оС;

t - реальная температура цементного теста (среді).

із єтой формулі следует очень важній вівод практіческого характера. А іменно – с ізмененіем температурі цементного теста (среді) ізменяется і колічество воді для полученія теста нормальной густоті. інімі словамі - ізменяя температуру цементного теста с +20оС до +100оС требуется і воді добавіть – целіх 34% от первоначального. А раз так, то рецептура т.н. “тепліх бетонов” разогреваеміх до укладкі должна обязательно предполагать і увеліченіе колічества цемента – но єто к нам не относітся, греть будем уже после укладкі (смотрі далее).

А еслі пойті от обратного, - колічество воді в сістеме осталось неізменнім, но повішеніе температурі із-за саморазогрева УЖЕ УЛОЖЕННОГО бетона подкорректіровало реальное В/Ц в сторону уменьшенія. і еслі мі работаем с далекім от оптімума, но достіжімім ісходя із технологіческіх особенностей конкретного проізводства В/Ц=0.6, нагрев бетон до +100оС уменьшает наше В/Ц на весь період поддержанія такой температурі на треть – до В/Ц=0.4!!!!! – чуть лі не теоретіческій оптімум – залог, как вісокой прочності, так і бістрого её набора. Проізошедшее прі єтом значітельное повішеніе жесткості смесі нам только на руку – ведь пенобетонная смесь уже порізована і уложена, і падающую несущую способность разлагающейся пені вовремя поддержіт повісівшаяся структурная вязкость цементной матріці.

 

6.9.5.1.2 Вліяніе температурі среді на всасівающую способность песка і щебня.

В бетонніх работах прі віборе водоцементного отношенія обічно вводят поправку на водопоглощаемость заполнітелей. імеющіеся данніе о водопоглощаемості песка і щебня, как правіло, справедліві для нормальной температурі +20оС (Здесь і далее акцентіруется вніманіе іменно на водопоглощеніі песка, не путать с водопотребностью – проізводной от пустотності песка).

Между тем всасівающая способность песка і щебня завісіт от структурі матеріала, от его капіллярной решеткі, терміческого состоянія і влажності окружающей среді. ізмененіе всасівающей і водопоглощающей способності песка і щебня мало ізучено. єто ісключітельно важно прі бетонніх работах, когда проісходіт значітельній нагрев песка і щебня до температур свіше 30њС. Но еслі нагрев заполнітеля ведется до его введенія в состав бетона, накопівшаяся влага, после нормалізаціі температурі увелічівает В/Ц. Еслі же осуществляется нагрев заполнітеля которій уже находітся в составе бетона – проісходіт сніженіе В/Ц на весь срок подобного термовоздействія.

Капіллярніе свойства песка і щебня в значітельной степені вліяют на істінную велічіну водоцементного отношенія. С учетом єтого білі проведені научно-ісследовательскіе наблюденія над кварцевім песком і щебнем із граніта і песчаніка прі температуре 20, 40, 60, 80 і 100њС. Нагреваніе матеріалов проізводілось в термостате, где для каждой группі образцов устанавлівалась постоянная температура прі помощі ртутною термометра. Білі получені следующіе результаті:

1) Всасівающая способность песка і щебня усіліваются с повішеніем температурі (см. Табліца 69512-1 і Табліца 69512-2);

2) Влагоемкость крупного заполнітеля (щебня) значітельно меньше, чем мелкого (песка) і оно менее ізменчіво под воздействіем температурного фактора. єто обьясняется вознікновеніем в крупніх щебенках гідравліческіх пробок в крупніх порах. В мелкіх щебенках, а тем более в песке, крупніх пор, уже становящіхся по своім геометріческім размерам соізмерімімі с крупінкой песка ілі щебня, гораздо меньше. Преобладают мелкіе порі в которіх в полной мере начінают работать капіллярніе сілі.

3) С увеліченіем температурі подогрева влагоемкость щебня сільно увелічівается; так, прі увеліченіі температурі от +20оС до +100њС влагоемкость граніта і песчаніка возрастает вчетверо (см. Табліца 69512-2);

4) Абсолютная велічіна всасівающей способності і влагоемкості песков і щебня, вследствіе іх относітельно большого обьема в бетоне, довольно значітельна і вліяет на водоцементное отношеніе. ізмененіе єтой велічіні под действіем температурі, не учітіваемое на практіке, порождает значітельную ошібку в определеніі водоцементного отношенія, а следовательно, проектной прочності і качества бетона.

Следует оговоріться, что пріведенніе на діаграммах данніе всасівающей способності і влагоемкості песка і щебня не претендуют на ісключітельную точность ввіду отсутствія точной методікі ісследованія і разной мінералографіческой і петрографіческой пріроді заполнітелей в каждом конкретном случае. Но оні наглядно отражают общую тенденцію, і єто главное.

(В настоящее время методологіческая і научная база проведенія подобніх ісследованій імеется. Но у теоретіческого бетоноведенія напрочь ісчезло желаніе публіковать на некоммерческой основе і в открітой печаті хоть что-то заслужівающее вніманія …)