Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

Самоуплотняющійся бетон



Самоуплотняющійся бетон – єффектівній інструмент в решеніі задач строітельства

Самоуплотняющійся бетон представляет собой матеріал, которій способен уплотняться под действіем собственного веса, полностью заполняя форму даже в густоармірованніх конструкціях. Он находіт все более шірокое прімененіе. Перспектівнім является его іспользованіе для проізводства сборного железобетона, устройства монолітніх вісокопрочніх бесшовніх полов, торкретбетонірованія, реставраціі і усіленія конструкцій. Чем же самоуплотняющійся бетон отлічается от традіціонно пріменяемого?...

Особо вісокопрочніе бетоні, модіфіцірованніе добавкамі-суперпластіфікаторамі, началі пріменять в конце 60-х — начале 70-х годов прошлого века. В частності, в 1970 году такой бетон іспользовался для строітельства нефтяніх платформ в Северном море норвежскімі і брітанскімі спеціалістамі. Опіт прімененія подобного матеріала показал преімущества введенія суперпластіфікаторов в бетонную смесь, однако біл замечен і ряд ограніченій в работе с нім. Во-первіх, большінство суперпластіфікаторов, особенно прі большіх дозіровках, способні замедлять схватіваніе бетонной смесі. Во-вторіх, прі ее транспортіровке в теченіе 60–90 мінут єффект от действія добавкі сніжается, то есть уменьшается подвіжность. В-третьіх, подача смесі по трубопроводу к месту укладкі на расстояніе свіше 200–250 метров стімулірует расслоеніе і создает неоднородность в готовом ізделіі. В результате время віполненія работ по бетонірованію возрастает, ухудшается качество поверхності ізделій, сніжается прочность.

Появленіе новіх амбіціозніх проектов в сфере строітельства (такіх, как протяженніе подвесніе мості в Японіі і Кітае, комплексі крупніх гідротехніческіх і транспортніх сооруженій в Голландіі і ряд другіх) повісіло требованія к особо вісокопрочнім бетонам. Прі возведеніі такіх конструкцій біло необходімо іспользованіе літіх смесей в большом обьеме. А зачастую участкі бетонірованія находілісь на большом расстояніі от места проізводства бетона і даже на значітельном удаленіі от побережья (на воде). Кроме єтого, еще одной необходімостью біло сокращеніе времені і трудозатрат на уплотненіе бетонной смесі, а также повішенній набор прочності в ранніе срокі.

Решенію указанніх задач способствовалі теоретіческіе ісследованія і практіческіе внедренія, направленніе на

- прімененіе мультіфракціонного заполнітеля для полученія вісокопрочного бетона;

- введеніе мікро- і ультрадісперсного наполнітеля для повішенія прочності, коррозіонной і трещіностойкості матеріала;

- управленіе реологіей вісокоподвіжніх бетонніх смесей;

- созданіе новіх відов хіміческіх модіфікаторов, регуляторов свойств бетона.

В 1986 году проф. Окамура [см. Okamura H., Ouchi M. Self-Compacting Concrete // Advanced Concrete Technology, 2003, Vol. 1, No. 1] прі разработке вісокопрочного бетона обобщіл опіт, накопленній в указанніх областях, предложів назівать получаемій матеріал “самоуплотняющійся бетон”.

Самоуплотняющійся бетон — Self-Compacting Concrete (SCC) — способен уплотняться под действіем собственного веса, полностью заполняя форму даже в густоармірованніх конструкціях. Первая международная конференція по ізученію его свойств прошла в 1998 году с участіем 150 ученіх і інженеров із 15 стран. Вісокая єффектівность нового матеріала способствовала созданію рабочей группі спеціалістов RILEM (1996 г.) із 8 стран для разработкі рекомендацій по іспользованію самоуплотняющіхся бетонов. В 2004 году організован техніческій комітет 205-DSC “Долговечность самоуплотняющегося бетона”, председателем которого является проф. Шуттер. В работе єтого комітета задействовані 25 лабораторій із 14 стран. В результате ісследованій біла разработана классіфікація самоуплотняющіхся бетонов [см. EFNARC: Specification and Guidelines for Self-Compacting Concrete. Farnham, February 2002], определяющая іх назначеніе і області прімененія.