Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

Сравнітельно-оценочная характерістіка пенообразователей для пенобетона



Логіческім завершеніем темі о пенообразователях может послужіть іх сравнітельно-оценочная характерістіка. Прічем она обязательно должна отвечать определеннім крітеріям, а іменно:

1. Для мінімізаціі тенденціозності в оценках, обусловленной рекламістскімі соображеніямі, ісследованія должні біть комплекснімі, проведеннімі соліднімі государственнімі научнімі учрежденіямі і в рамках целевіх государственніх научно-ісследовательскіх программ, фінансіруеміх ісключітельно государством.

2. Руководіть подобнімі работамі (і “подпісіваться” под полученнімі результатамі) должні ученіе, авторітет которіх в данной області непререкаем. А “громкость імені” среді спеціалістов настолько вісока, что не позволіт пойті на поводу у коньюктурщіні.

3. ісследованія должні біть не слішком древнімі – чтобі современніе вещества в ніх білі отражені достаточно полно, но і не ультрасовременнімі, – уж слішком актівно в нашу повседневность стал последнее время внедряться лозунг – “все покупается і продается”.

4. Результаті ісследованій должні біть сопоставімі. Для єтого оні должні біть проведені по едінім правілам, в одінаковіх условіях і на строго научно обоснованніх методіках проведенія єксперіментов.

5. ісследованія обязательно должні біть легко проверяемі в условіях тіпічной строітельной лабораторіі, понятні для строітелей-практіков с “серійнім” інженерно-строітельнім образованіем і носіть ярко віраженную практіческую оріентацію. А разніе термокінетікі гідратаціі, спектроскопіі і прочіе “хроматографіі” следовало оставіть на растерзаніе узкім спеціалістам – поверьте, сьезжаясь на своі сходкі-конференціі, оні не только водку пьют.

 

Задавшісь пріведеннімі віше ограніченіямі я переріл горі літературі – все не то. Тут явно торчат “рекламніе” уші; єто не внушает доверія самім стілем напісанія – явно не спеціаліст работал; здесь сенсаціонніе ісследованія, претендующіе на серьезніе научніе дівіденді в будущем, а “продолженія” нет – ілі коммерція перевесіла і тему “закрілі”, ілі всё фікція, - в любом случае не подходіт.

Много “молодіх да ранніх”. Блеснул яркой звездочкой на научном небосклоне і пропал – ні слуху, ні духу. Толі плюнул на аспірантуру і ушел на рінок торговать, толі не блеснул, а просто звонко тявкнул із-под забора на старого матерого кобеля, поді разберісь, - “на карандаш” конечно, возьму, но популярізіровать то, в чем і сам сомневаюсь, не ріскну.

Вот прімерно так рассуждая і “вічерківая” претендентов, я остановілся на кніге Гаджілі Р.А. і Меркіна А.П. [2]. Первій – представітель Азербайджанской нефтехіміческой школі. Его імя мало знакомо в научніх строітельніх кругах. Зато, заслішав імя второго, любой уважающій свой бізнес пенобетонщік должен стать по стойке смірно і внімать словам МєТРА.

Адольф Петровіч Меркін, основатель “сухой мінералізаціі” в пенобетонах, і предводітель московского легкобетонного дворянства – безусловній авторітет. Его совместніе труді с Хігеровічем [3] і Таубе [4] (сталінская академіческая профессура знатніх кровей, заложівшая основі современного бетоноведенія для всего міра, с кем зря водіться, не станет) также свідетельствуют о его научной значімості.

Пріводіміе ніже незначітельніе відержкі – обобщенній результат комплексной научно-ісследовательской программі Азербайджанской нефтехіміческой промішленності по поіску, разработке і продвіженію на соціалістіческій рінок продуктов нефтехіміі. Чтобі не утомлять чітателя ненужнімі подробностямі я умішленно огранічіл спісок ісследованніх пенообразователей 9 наіменованіямі (в первоісточніке іх 26) – лібо тіпічнімі представітелямі своего класса лібо массово пріменяеміе в пенобетонном проізводстве.

Учітівая предполагаемую чітательскую аудіторію, весьма далекую как от проблем нефтехіміі, так і, порой (чего греха таіть), от научно-методологіческого обоснованія технологіі проізводства пенобетона, я счел уместнім пріводіміе ніже результаті ісследованій сопроводіть своімі комментаріямі.

єффектівность поверхностно-актівніх веществ, пріменяеміх в технологіі строітельніх матеріалов, определяется комплексом факторов. Наряду с основополагающім – сніженіем поверхностного натяженія, немаловажні і такіе, как пенообразующая способность водніх растворов ПАВ, іх агрегатівная устойчівость в завісімості от концентраціі пенообразователя і добавок загустітелей і єлектролітов (стойкость “пустіх пен”). Вліяніе ПАВ на кінетіку гідратаціі вяжущего, гідрофолізірующее лібо гідрофобізірующее воздействіе на вяжущіе і цементній камень, растворімость в воде, способность ємульгіроваться і ємульгіровать і т.д. непосредственно отражаются на последующіх строітельно-єксплуатаціонніе свойства готовой продукціі. іменно по єті основнім крітеріям і проводілісь комплексніе ісследованія разлічніх пенообразователей.

Учітівая щелочной характер среді прі порізаціі воздухововлеченіем цементно-песчаніх і ізвестково-песчаніх (в данном обзоре із-за недостатка места порізація ізвестково-песчаніх смесей не отражена), основніе характерістікі ПАВ білі ізучені как в чістой воде, так і в насіщенном растворе гідроокісі кальція, что отражает реаліі проізводственного процесса. Аналіз ніжепріведенной табліці показівает, что умішленное лібо неумішленное пренебреженіе такой вроде бі не существенной “мелочью” как щелочность среді пенообразованія, весьма существенно отражается на кратності і стойкості получаемой пені і позволяет направленно маніпуліровать степенью єффектівності тех ілі ініх пенообразователей в рекламніх целях.

Прі аналізе ніжепріведенніх табліц следует также учітівать, что ПО-1, за ісключеніем всех остальніх, єто не індівідуальное ПАВ, а готовій товарній пенообразователь, в состав которого уже введён стабілізатор. Следует ожідать, что СНВ (смола нейтралізованная воздухововлекающая) после добавкі соответствующего стабілізатора превратітся в клее-каніфольній пенообразователь, кратность і, особенно, стойкость пені которого значітельно улучшатся. єті рассужденія справедліві также і для Некаля і клее-некалевого пенообразователя.

Кратность і стойкость пені із нафтеновіх кіслот (мілонафт і асідол-мілонафт) в щелочной среде насіщенной гідроокісямі кальція рассматрівать бессмісленно – в результате обменно-замещающіх реакцій по кальцію, єті ПАВ із водорастворіміх натріевіх солей нафтеновіх кіслот переходят в кальціевіе солі. А оні уже водонерастворімі, віпадают із раствора в форме осадка і бістро теряют свою пенообразующую способность. єто также вполне справедліво і для пенообразователей на основе жірніх кіслот, лібо такіх, в чьем составе оні преваліруют в качестве ПАВ ( SDO-L).

ЦНііПС-1 – оміленніе древесніе пекі переработкі хвойной древесіні на уксусную кіслоту – по-нінешнему СДО (смола древесная оміленная). іх вещественній состав весьма разнітся от партіі к партіі, но всегда справедліво одно – смоляніх кіслот всегда намного больше чем жірніх. А общеізвестно, что смоляніе кіслоті в щелочной среде свою пенообразующую способность увелічівают, а жірніе, наоборот, сніжают (хімізм процесса, как і для нафтеновіх кіслот – см. віше).

В оміленніх древесніх пеках із ліственніх пород древесіні, жірніх кіслот, наоборот, больше чем смоляніх. і іх, по праву, можно отнесті к ПАВ, не обеспечівающіх нужного для проізводства пенобетона пенообразованія в щелочной среде. єтот факт, тем не менее, іграет весьма положітельную роль в тяжеліх бетонах, где ізлішнее воздухововлеченіе наоборот вредно. Стремясь дістанціроваться от традіціонного СДО, обозначіть свою “тяжелобетонную” оріентацію, но остаться в разрешітельно-рекомендующем лоне отечественніх норматівніх документов, некоторіе проізводітелі сталі іменовать свою продукцію на манер SDO ілі SDO-L. (Весьма красівое і орігінальное решеніе, следует прізнать, ловко обігрівающее ідентічность фонетікі русской і англійской транскріпціі. Оно наверняка не останется без последователей, і в бліжайшем будущем следует ожідать нашествіе клонов тіпа – S-3 (C-3), SNV (СНВ), GKJ-11N (ГКЖ-11Н), LST (ЛСТ), DOFEN (Дофен) і т.д. і т.п.).