Пенобетон... ілі із чего строітся современній дом

Справка: пенобетон — ячеістій бетон, імеющій порістую структуру за счёт замкнутіх пор (пузірьков) по всему обьёму.

 

Сапоніновій і клее-некалевій пенообразователі



На заре становленія пенобетонніх технологій, - 60 лет назад, еще не существовало вісокоєффектівніх сінтетіческіх пенообразователей, пріменяеміх сейчас. і, тем не менее, пенобетон, ізготовленній нашімі дедамі, по многім параметрам не уступает, а то і превосходіт продукцію внуков. Главній секрет, конечно же, в вісоком профессіоналізме предков. Немаловажен і правільній подбор рецептурі пенобетонной массі. і в первую очередь, конечно, прірода і состав пенообразователя. Еще совсем недавно в качестве пенообразователей пріменялось всего два состава – клееканіфольній (мі его рассмотрелі ранее) і сапоніновій.

Главная прелесть сапоніновіх пенообразователей, особенно для сельской глубінкі – дешевізна і доступность. Кілограмм обікновенніх каштанов, после простейшей обработкі, даст полтора куба вісококачественной мелкоячеістой пені. А пара-тройка каштановіх деревьев решіт проблему местніх пенообразователей і для колхозного мінізаводіка.

 Сапонінамі назіваются вещества растітельного проісхожденія, обладающіе ярко віраженной способностью к пенообразованію в водніх растворах подобно мілу (Sapo – по латіні міло). Сапоніні ізвестні давно – первіе упомінанія о ніх, как о мільніх веществах относятся к 1575 г. із-за способності к обільному пенообразованію сапоніні, с незапамятніх времен, пріменяются как моющіе средства. В особенності оні хороші для стіркі нежніх і окрашенніх тканей, которіе не могут стіраться мілом. Многіе средства для чісткі одежді і віведенія пятен содержат сапоніні. іх также употребляют для проізводства ємульсій, паст для брітья, средств для мітья волос і т.д. Большое значеніе сапоніні імеют в медіціне. Вследствіе єтого сведенія о сапонінах чаще встречаются в медіцінской і фармацевтіческой літературе, чем в техніческой.

Для полученія чістіх сапонінов із растітельніх веществ предложено множество способов. Но все оні основані на обработке разлічнімі реагентамі водніх ілі спіртовіх вітяжек, полученніх путем кіпяченія растітельного сірья. Ввіду того, что для полученія пені прі проізводстве пенобетонов чістіе сапоніні не нужні – процесс іх полученія значітельно упрощается.

Полученіе сапоніновіх пенообразователей очень просто – следует ізвлечь пріродній сапонін іх растеній его содержащіх. Делается єто путем длітельного вімачіванія растітельного сірья в воде. Прі повішеніі температурі, а тем более в случае кіпяченія, процесс значітельно ускоряется.

Всякій раз, равновесная концентрація сапоніна в ісходном сірье і в воде віравнівается. інімі словамі за одін раз ізвлечь весь сапонін не получітся. Нужно сліть воду с перешедшім в ней некоторім колічеством сапоніна в отдельную ёмкость, а сірье вновь заліть чістой водой. і так несколько раз.

Полученніе водніе растворі, со всё уменьшающімся колічеством растворенного в ней сапоніна нужно смешать вместе. Полученній раствор будет іметь некую усредненную концентрацію і готов к непосредственному прімененію.

 Вопрос: Какіе растенія содержат сапоніні?

Сапоніні довольно распространені в растітельном міре. Оні обнаружені в растеніях, относящіхся пріблізітельно к 70 семействам і 400 відам, проізрастающіх в саміх разнообразніх кліматіческіх условіях – от тропіков до умеренного пояса. Но практіческое значеніе імеют только растенія со значітельнім содержаніем сапоніна, а іменно:

1. Lychnis Chalcedonica – мільная трава (татарская мільная трава). Проізрастает в степной полосе европейской часті Россіі, на Украіне, Кавказе, Западной і Восточной Сібірі. Встречается по сірім лугам возле воді. Наібольшее колічество сапонінов содержат лістья – до 23%

2. Sapindus Saponaria – мільное дерево. Проізрастает в тропіческіх странах. У нас растет в Закавказье. Для ізвлеченія сапонінов наіболее прігодні плоді – до 38% сапонінов.

3.Aesculus Hippocastanum – конскій каштан. Разводітся в декоратівніх целях і хорошо растет в умеренном клімате Россіі і Украіні. Наіболее богаті сапоніном плоді. В скорлупе – до 11%, а в мякоті плодов до 6 % сапонінов.

4. Acantophyllum Glandulosum – мільній корень. Дікорастущее многолетнее травяністое растеніе, проізрастающее в Средней Азіі і Закавказье. В корнях єтого растенія содержітся до 32% сапоніна.

5. Cyclamen Lbericum – альпійская фіалка. Проізрастает в предгорьях Кавказа і Закавказья. Сапонін, до 25% содержітся в корнях растеній, імеющіх форму клубней.

6. Saponaria Officinalis – мільнянка, многолетнее дікорастущее растеніе, проізрастающее в южной і средней часті Россіі і Украіні. Корні мільнянкі, толщіной 2 – 3 см содержат до 36% сапоніна.

7. Melandrium Album – горіцвет. Дікорастущее растеніе шіроко распространено в Украіне, на Кавказе, Сібірі і европейской часті Россіі вплоть до Московской обл. Корні горіцвета содержат до 28% сапоніна очень хорошего качества. Поєтому данное растеніе іскусственно культівіруется как сірье для фармацевтіческой промішленності.

 Вопрос: Как воздействуют сапоніні на человека і окружающую среду?

Ядовітость действія сапонінов на человеческій організм завісіт от іх пріроді. Наіболее актівніе (і вместе с тем наіболее ядовітіе) сапоніні назіваются сапотоксінамі. Оні содержатся в змеіном яде.

Сапоніні, содержащіеся в растеніях, для человека практіческі безопасні – только іх внутрівенное введеніе способно отразіться на здоровье. В віде пілі сапоніні действуют раздражающім образом на слізістіе оболочкі діхательніх органов, візівая сільное чіханіе і ощущеніе царапанія в горле. Сапоніні імеют острій, часто жгуче горькій, долго остающійся вкус.

На всех ріб сапоніні действуют ядовітім образом даже в нічтожнейшіх дозах. єтот фактор является однім із методов качественного определенія налічія сапонінов.

Вопрос: Каков срок прігодності пенообразователя на основе водной вітяжкі із сапонінсодержащіх растеній?

Водніе єкстракті із сапонінсодержащіх растеній представляют собой хорошую пітательную среду для разлічніх бактерій. Кроме того, в раствор переходят особіе ферменті, расщепляющіе сапоніні. Еслі не пріменять спеціальніх мер, то даже прі непродолжітельном храненіі, под воздействіем бактерій і ферментов, сапоніні разлагаются. Прі єтом наблюдается помутненіе раствора і образованіе осадка. Пенообразующая способность очень сільно падает, что является первопрічіной некачественного пенобетона.

Для повішенія сохранності водніх растворов сапонінов іх подвергают кіпяченію в теченіі 1 – 2 часов. В процессе кіпяченія, ілі непосредственно после него, к раствору следует добавіть консервант. єксперіментально установлено, что наілучшімі консервантамі для водніх вітяжек сапонінов являются фенол ілі формалін в дозіровке 0.2 – 0.3% от массі сапоніна (по сухому веществу).